Свинцовые тучи окутали город, Упали на крыши высоких домов. Ещё не коснулся земли вечный холод, А только забрал всё тепло моих снов. Опавшие листья лежат неподвижно. Пропала вся свежесть осеннего дня. И ветер мне песню поёт еле слышно, Что где- то вдали плачет пламя огня. Последние листья отпустит берёзка, Подарит их воздуху, как сувенир. И небо проронит холодную слёзку, И вновь изменяется пасмурный мир.
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
