|
| |
| |
Саніна Наталія |
 |
|
Роботи учасника:
Моменти вашої істини Мозок палає, сили немає Піднятись і просто піти. |
|
Дивно, Господи, що зі мною? Чую шепіт я тиші нічної. Бачу дощ серед ясного неба. Дивно, Господи, може так треба? |
|
Я тримаю улюблену збірку I дивлюсь на знайомі рядки. I якщо на душі буде гірко, Її знову візьму залюбки. |
|
Україно моя, Україно! Рідний край, моя рідна земля! |
|
Серебром покрыты неба своды, Угасает блёклый звёздный свет. Заметно пробуждение природы, В кошёлку собирает сны рассвет. |
|
Я образ твой зачем-то берегу, Хотя хочу забыть о том, что было, Но вряд ли я когда-нибудь смогу Забыть, как я когда-то полюбила. |
|
Холодный ветер. Мрак ночи. Луна, как в снежной колыбели Мелодия зимы звучит, И снегири в ветвях запели. |
|
Моя земля, моя країна, Для мене ти одна - єдина. Тобі присвячую вірші, Лишаю місце у душі. |
|
Чарівна мово, нездоланна мово ! В тобі і поле, й ліс, і річка, і діброва, Матусина ласкава колискова, В тобі всі цінності буденного життя. |
|
Когда мы познакомились с тобою Я сразу же сказала: "Не влюблюсь!", Но не смогла я справиться с собою, И я влюбилась, и теперь боюсь. |
|
|

|
|