|
| |
| |
Саніна Наталія |
 |
|
Роботи учасника:
Моменти вашої істини
Мозок палає, сили немає
Піднятись і просто піти. |
|
Дивно, Господи, що зі мною?
Чую шепіт я тиші нічної.
Бачу дощ серед ясного неба.
Дивно, Господи, може так треба? |
|
Я тримаю улюблену збірку
I дивлюсь на знайомі рядки.
I якщо на душі буде гірко,
Її знову візьму залюбки. |
|
Україно моя, Україно!
Рідний край, моя рідна земля! |
|
Серебром покрыты неба своды,
Угасает блёклый звёздный свет.
Заметно пробуждение природы,
В кошёлку собирает сны рассвет. |
|
Я образ твой зачем-то берегу,
Хотя хочу забыть о том, что было,
Но вряд ли я когда-нибудь смогу
Забыть, как я когда-то полюбила. |
|
Холодный ветер. Мрак ночи.
Луна, как в снежной колыбели
Мелодия зимы звучит,
И снегири в ветвях запели. |
|
Моя земля, моя країна,
Для мене ти одна - єдина.
Тобі присвячую вірші,
Лишаю місце у душі. |
|
Чарівна мово, нездоланна мово !
В тобі і поле, й ліс, і річка, і діброва,
Матусина ласкава колискова,
В тобі всі цінності буденного життя. |
|
Когда мы познакомились с тобою
Я сразу же сказала: "Не влюблюсь!",
Но не смогла я справиться с собою,
И я влюбилась, и теперь боюсь. |
|
|
|
|
