|
| |
| |
Федорова Олександра |
 |
|
Роботи учасника:
Мені дарує спокій самота,
А друзі? Їх було немало,
Кохана, ти? А може, ти не та,
Не та, що так мене кохала? |
|
Тремтить моє серце, мов лист на вітру ,
Стою на священній землі Красно дону.
Я сльози тихенько рукою зітру,
Душа хай торкнеться небесного дзвону. |
|
Втікає день від бypeвiїв злих,
Весняна ніч від леготу зітхає,
Пісні лелечі горнуться ДО них,
Бо на чужині пролісків немає. |
|
Ти прийшла із поліської просині,
Мавкою із Лукашевич мрій,
Червоніє берізка із осені,
Губиться в безсмерті голос твій. |
|
Не тримай мене більше, кохання в полоні
І на зустріч даремно мене не чекай.
Не Жар-птиця в твоїх холодних долонях,
А гіркий, безнадійний відчай. |
|
Цей звук... Він
Від зраненого серця... Від
Душі. Не схожий
на дзвін. |
| |
|
|
|
