|
| |
| |
Старова Марина |
 |
|
Роботи учасника:
Вірю в майбутнє твоє, Україно.
Тим більш, що ти у нас в світі єдина.
Я знаю, ти будеш і далі цвісти,
І ми з тобою разом ще будем рости. |
|
Я народилась в Україні,
13 років тут живу.
Люблю я запахи полину
І вітру подихи люблю. |
|
“Скажи мені, мамо,
чому ти ночами
зітхаєш так тяжко ві сні.
Чому твої очі
Печаль ота точе,
Буває аж страшно мені?” |
|
Україна, Україна, рідна моя мати,
Вмієш мене в час негоди ласково колисати. |
|
Люди! Опомнитесь! Люди!
Что вы творите с Землёй?
Капают слёзы повсюду,
Беды ведь льются рекой. |
|
Україна – ненька мила,
Як далі нам жити:
Люта злоба нас затмила? |
|
Мне страшно
Остаться одной на земле,
Мне страшно
Одной заблудиться во тьме,
Мне страшно
Друзей никогда не найти,
Мне страшно,
Что природу уже не спасти. |
|
|
|
|
